03 Кві 2011 Фантастика від Юрія Муляра

 

ТАК ВЖЕ СТАЛОСЯ

Так вже сталося, що тих, хто бажав обживати кимось вже відкриті, проте нічим не примітні світи, з року в рік ставало все менше і менше, а фанатиків цієї непростої справи можна було вважати за не зовсім нормальних людей. Покоління андроїдів міцно зайняло своє місце в космольотах. Тільки командиром космічного корабля завжди залишалася людина, та й то лише на великих кораблях, де і екіпаж був великий, і людям, як це було й раніше, доводилося перебувати на найбільш відповідальних місцях. Гаррі Кокс за 12 років регулярних польотів розгубив тужливими космічними шляхами юнацький максималізм, більшість товаришів та сім’ю, проте знайшов неминучий скептицизм та недовіру до всього, що від початку стосувалося грошей. Гаррі звик до всього. Але без жінок… До цього звикнути було неможливо. Міжнародна конвенція зобов’язала компанії виділити приміщення на кожному космольоті для проживання повноцінної сім’ї більшості членів екіпажу, але головна заковика була в тому, що жінок, які бажали б розділити долю дружини астронавта, було ще менше, ніж тих, що хотіли б стати дружиною плантатора на забутій всіма планеті. З часом вихід, як завжди, знайшовся, і якщо його справді можна було б назвати виходом із ситуації, то андроїди-жінки стали вірними супутниками не тільки командирів-людей, але і всіх членів екіпажу. Так вважали компанії. Дешево і сердито, а головне – немає дітей, і не треба таких апартаментів на космольотах, які тепер можна використовувати як корисну площу з іншою метою. Можна було скористатися віртуальним сексом, пігулками або ще чорт знає чим, але жінку-андроїда з її безвідмовністю і умінням передчувати будь-яке бажання людини, замінити було неможливо, проте людські залишки екіпажів вважали по-іншому. Найбільш багатим компаніям для своїх кращих пілотів довелося підшуковувати якщо не дружин, то хоча б постійних подружок, і чим на триваліший час, тим краще. Космічні повії отримували платню як члени екіпажу та ще й зверху за додаткові послуги, на що не надто ревниві командири космольотів дивилися крізь пальці. Тривогу забив комітет захисту моралі і змусив компанії узаконити шлюби, що давали дружинам, у випадку розлучення, долю в статках чоловіка-астронавта. Золоті часи зоряної проституції минули безповоротно, майже не зачепивши Гаррі. Лише якось пілот з міжгалактичного скотовоза за потрійну ціну поступився на кілька годин своєю Деззі цьому зголоднілому самотньому космічному вовку. Гаррі відірвався на повну, проте, побачивши його наступного разу, Деззі встигла втекти не тільки від Гаррі, але й від свого господаря-пілота зі скотовоза. Повії по очах, ході та жестах встигали інтуїтивно впізнавати втомлених від дружин-андроїдів одиноких пілотів маленьких космольотів і ні за яку ціну не йшли з ними в ліжко. Втримати їх разом з чоловіками, за довгий час польотів очманілими без жінок, було неможливо, як і витрачати божевільно великі гроші на заманювання коханих для самітних пілотів-людей. Гаррі підпорядковувались чотири андроїди, одним з яких була С’ю. Вона була членом екіпажу – зразковим оператором РЛС, не старіла й ніколи не ламалась, а в ліжку робила все, чого тільки міг забажати Гаррі. Раз на 3-4 місяці техніки обслуговували її, і то лише тоді, коли Гаррі висиджувався після виконання чергового завдання десь в одному з незліченних барів чергової планети. Компанії створювали все більш довершених “жінок”, а пілоти займалися пошуками того, що в них було від машин, а не від людей. Своєрідність гри полягала у тому, щоби знайти такий привід, коли жінка-андроїд не зможе не виказати свою механічну природу. Після цього інтерес до такої жінки безповоротно пропадав, і астронавт залишав екземпляр, що не сподобався, на базі, вказавши в присутності представника фірми на виявлені недоліки. Звісно, компанія чітко слідкувала, аби її представник добросовісно виконував роль чесного адвоката, який захищає свою жертву – жінку, а не андроїда, але астронавти найчастіше вигравали судові процеси. Поки що. Компанії-виробники доопрацьовували виявлені недоліки і пропонували астронавтам ще більш досконалий варіант, не забуваючи знову і знову видавати його як справжню жінку, а не андроїда. Знищення, а так само і нанесення пошкоджень андроїду, без відповідних на то причин, дуже жорстоко каралося, і пілотам не лишалося нічого іншого, як законними способами шукати щілини в обороні компаній-виробників штучних людей. Ось і зараз, Гаррі, прийнявши на груди добрячу дозу якогось горлодера в невідомо якому стійлі, яке так і не запам’яталося своєю назвою космопорта, увійшов на хитких ногах у взірцево надраєну кабіну свого космольота. Його зустрів андроїд Сол і доповів обстановку на кораблі. Все було в нормі, і це чомусь в той день більше за все обтяжувало Гаррі. Тішило лише те, що компанії не стали маскувати хоча б андроїдів чоловічої статі під справжніх чоловіків до такої міри, як це робили з жінками-андроїдами. Хоча кажуть, що для деяких пілотів і були змайстровані спеціальні екземпляри, але то справа особиста і нікого особливо не стосується. Пригадавши це, Гаррі ще сильніше обурився, і лише у своїй каюті його душа трохи відтанула. Зі стіни на нього дивилися 11 портретів його колишніх подружок-андроїдів. Усіх їх компанія виголошувала справжніми жінками, а Гаррі зумів їх викрити як жінок-андроїдів, і, надавши неспростовні докази, виграв усі до одного процеси, хоча декотрі з них і вигравати було нецікаво. Знаючи вдачу Гаррі, друзі за випивкою з особливим піднесенням смакували чергову перемогу Гаррі над штучною людиною. Так і цього разу Гаррі з задоволенням пригадав, як він розповідав Сміту Семперу з космольота “Веселий пічкур” про останні успіхи у викритті його останньої “судженої”. Того разу Гаррі ледь не проколовся на Мітрі. Вона була сама довершеність: чудове тіло, сповнена гострого розуму і одночасно делікатна, з лагідним характером, що Гаррі довго не міг знайти до неї ключика. Він підсвідомо розумів, що Мітра – андроїд, але настільки довершений, що Гаррі був на межі нервового зриву від неспроможності знайти неспростовні докази проти такої витонченої підробки. Компанія, а, вірніше, її досвідчені психологи попрацювали на славу… Викривши чергову підробку, Гаррі святкував успіх в одному з барів Марса. Він щось їв і пив, коли його увагу привернув сусідній столик. Здоровань його статури випив зайве і, спочатку потроху, а надалі все сильніше і сильніше почав при всіх, м’яко кажучи, шукати недоліки у своєї подружки. Гаррі продовжував пити і одночасно з зацікавленням спостерігав за тим, що відбувається. І коли той почав розпускати руки, Гаррі не витримав і поквапився втрутитися. Випивши зайвого, астронавт виявився не промах і встиг вкласти на підлогу так невчасно вишибайлу, перед тим, як Гаррі вдалося відправити його самого в довгий і болісний нокаут. Дівчина одним благаючим поглядом пропалила дірку в серці Гаррі, і наступна, після швидкого знайомства, ніч була схожа на чарівну казку. Ранок розставив все по своїх місцях. Мітра виявилася дружиною горе – пілота, що сповна отримав від Гаррі напередодні ввечері. Кодекс астронавта невмолимий, і їм довелося розбігтися по різні боки, хоча Гаррі був не проти одружитися на чорт забирай гарній Мітрі. Через друзів Гаррі пересвідчився, що Мітра вже рік є дружиною пілота з дуже великого ракетного крейсера, куди допуск таким, як Гаррі, назавжди заборонений. Командування із скрипом пішло на розірвання шлюбу, що само по собі теж стало для Гаррі збігом щасливих обставин, які приспали знамениту пильність Гаррі. Вся справа у тому, що Гаррі – наш бравий космічний ковбой – десь глибоко в душі плекав думку, про яку не те що не говорив нікому, але і лякався зізнатися самому собі. Гаррі втомився від всього, марив мати дітей і виховувати їх не так, як виховали батьки його самого. Іноді коли так мріяв, Гаррі подумки уявляв, як він вчить сина всьому, чого навчило його життя. Про можливість народження доньки Гаррі якось не думав, з жахом уявляючи, як якийсь заїжджий ловелас буде з нею витворяти в ліжку на кшталт того, що сам він, не соромлячись ніяких експериментів, робив з жіночою статтю. Мітра швидко зрозуміла чого саме так не вистачає Гаррі і внесла в життя космольота той затишок і радість буття, яких було марно чекати від андроїдів. Передусім Мітра викинула за двері незграбну економку – андроїда, аби залишитися єдиною представницею прекрасної статі на кораблі. Під її рукою непомітно і виключно на краще змінився екіпаж, і Гаррі вперше за довгі роки відчув, що таке справжнє тепло сімейного вогнища і міцний тил. Якось, під час одного звичайного польоту, Мітра пожалілась, що у неї почалися особливі жіночі дні, і вона хотіла б трохи перепочити. Гаррі було шкода подружку і він погодився. Бажання мати сім’ю, особливо власних дітей, стало відомо компанії, і на космольоті вивільнили приміщення для майбутньої сім’ї. «Стиснувши зуби, компанія пішла на це» – так думалося тоді Гаррі. Він вперто долав всі негаразди і труднощі заради створення повноцінної сім’ї, а яка сім’я може бути повноцінною, якщо немає в ній хоча б однієї дитини. Мітра всіляко тягнула з народженням дитини, посилаючись на те, що у неї вже одна дитина живе з батьками на якійсь з планет земного типу. Гаррі перевірив її слова і переконався, що Мітра говорить правду. Якось Мітра сказала, що приймає препарати від небажаної вагітності, так як після недавнього аборту дитина небажана. Закінчився ще один політ, і під час короткого відпочинку Гаррі замість того, аби напитися, як колись, побіг до найближчої аптеки. Ні, Гаррі не захворів, просто вперше йому закортіло піклуватися про іншу людину. У Мітри знову почалися критичні дні, і він таємно від дружини захотів полегшити її страждання. Слово за слово і Гаррі повідав аптекарю, в минулому пілоту з такого ж класу космольотів, як і Гаррі, свої проблеми. Аптекар, відчувши рідну стихію, спочатку неохоче, а потім таки розповів, що списали його через вбивство своєї подружки – андроїда. І все через те, що довелося дізнатися, що вона – андроїд і це після семи разом прожитих років, які ні до чого не привели. Його судили і довічно заборонили практику польотів, а також проживати на Землі і всіх більш-менш обжитих планетах земного типу. Один привілей однак залишили – можливість бути похованим на Землі, так як він все-таки був землянином. Гаррі не світив навіть такий дріб’язок, як і смерть поки що. Головним же у вироку була заборона мати дитину в найближчому майбутньому. Про утримання під вартою хоч би на один день мова взагалі не йшла. Так приємно розпочавши розмову, вони за старою звичкою зайшли в бар випити. Прощаючись, аптекар, немов старому другу, не міг не сказати Гаррі, що побачив в ньому себе, проте молодшого і без власних проблем. Аптекар дав Гаррі потрібні ліки, пояснив їхню дію і, навідріз відмовившись від грошей, побажав Гаррі щасливої дороги. Єдине, що Гаррі запам’ятав міцно-преміцно – так це те, що пігулки повністю позбавляють всіх неприємних наслідків тривожних днів, а якщо ще вживати пігулки від вагітності, то ефект буде на кшталт другої молодості, і тоді у Гаррі виникнуть проблеми сексуальної ненажерливості дружини, що зрештою повинно припинитися з закінченням критичних днів. Гаррі вирішив негайно, по прибутті на корабель випробувати на дружині дію пігулок і, дізнавшись ефект, самому регулювати бажання власної дружини. Гаррі поклав в келих пігулку, і вона розчинилася, навіть не торкнувшись дна. Безбарвна і без смаку, пігулка повинна була прибрати одну з проблем жіночої половини людства, але цього не сталося. Мітра випила і пішла до себе. Гаррі почекав, але нічого ні невдовзі, ні потім… Критичні дні скінчилися і до їхнього закінчення Гаррі встиг втричі збільшити кількість пігулок, але ефект не наставав. Гаррі все второпав лише тоді, коли препарат весь вийшов. Він по справжньому покохав Мітру, але від Мітри ніколи не буде дітей, а головне – Мітра – це справа рук людей, нехай хоч і по-мистецьки, але створена імітація – все це краяло на шматки серце Гаррі. Гаррі ще раз побував у аптекаря на задрипаній планеті, цього разу спеціально умовивши компанію дати йому маршрут польоту з посадкою на ній. Аптекар ледь умовив Гаррі від того кроку, від якого свого часу не було кому його самого відмовити. Здоровий глузд, нарешті, переміг. Аби остаточно покінчити з усім і законно позбавитися дружини – андроїда, Гаррі вирішив шукати доказів. Довго мудрувати не довелося – хоч і метод, який він вибрав, був схожий на прийоми з дешевого детектива далекого минулого. Заради правди Гаррі був готовий на все. Під час наступних критичних днів Гаррі дав Мітрі час перепочити, попередньо поставивши спектральній аналізатор в злив вакуумного душа. На результат не довелося чекати надто довго. Судовий процес проти компанії був недовгим, але Гаррі так і не наважився хоч раз подивитися в бік Мітри, а та, навчена досвідченим адвокатом, до закінчення процесу продовжувала грати роль несправедливо ображеної жінки – людини, але зустрічного позову, як і очікував Гаррі, не збиралася подавати. Гаррі так і не повісив портрет Мітри в галерею розвінчаних андроїдів, але, коли за кілька місяців він побачив Митру під ручку з пілотом такого ж космольота – самітника, то душу його збурила егоїстична злість, і він із задоволенням побився з ним через якусь дрібницю. Дружина – андроїд повинна захищати чоловіка – хазяїна завжди і скрізь, і наразі ним був її новий супутник, тому Гаррі добряче отримав по фізіономії від неї, хоча і намагався не залишитися у боргу. Новий процес приніс Гаррі не тільки моральну сатисфакцію, але і вагомий фінансовий куш за фізичні пошкодження, нанесені Гаррі компанією за допомогою рук Мітри. Внаслідок усього, що сталося, Гаррі надовго забезпечив собі безкоштовну випивку в будь-якому місці галактики, його ім’я сталовідомим, а заразом закрило йому шлях у великий космофлот, і, нехай хоч і ненадовго, але вирішило його сердешні справи. Фірма “Андромеда інкорпорейтед” – виробник андроїдів, а по сумісництву ще й зайнята постачанням дружин – добровольців на космічні кораблі, взагалі вирішила викреслити Гаррі з списків своїх потенційних клієнтів. Дещо засмученому Гаррі довелося протягом кількох місяців наполегливо смикати свою компанію – наймача з вимогою знайти жінку на його космольот. Закон конфедерації планет не дозволяв пілотам – холостякам виконувати великі і середні по тривалості польоти на автономних малих суднах. Обіцянки подолати цю проблему тільки веселили Гаррі, бо він знав, що його багатий льотний досвід важливіше для компанії, ніж його особисті проблеми. Ніщо не віщувало появи згуслих хмар над його долею, і вдоволений Гаррі полетів виконувати чергове завдання. Все йшло, як завжди, якщо не брати до уваги, що маршрут пролягав в сектор космосу, де аварійність була вищою, і це саме по собі вже було причиною дурної слави. Гаррі знав про це, як і про те, що вже не раз літав в такі місця, і це його аж ніяк не лякало. Щоправда, допомога в таких випадках надходить лише тоді, коли “добро” на це дасть керівництво тільки великого космопорта і при єдиній умові, якщо взагалі твій сигнал хтось отримає. Політ проходив у звичному режимі, коли дні складаються у тижні лише виключно за календарем. Якось вночі Гаррі розбудив андроїд і він поволі відчув, що відсутня звична вібрація і гуркіт двигунів, а картинка на екрані монітора незвично завмерла. Сол доповів, що за півтори милі від космольота подає ледь чутні серед галасу статичних розрядів сигнали про допомогу чиясь аварійна капсула. Комп’ютер проаналізував літаючі навколо уламки і повідомив, що це не що інше, як залишки прогулянкового космольота. Ще комп’ютер видав інформацію, що дійсно 4 доби потому пропав космольот з двома членами екіпажу на борту. Це було вже щось, і Гаррі схвально подивився на андроїда, але віднедавна кращий друг людини не вмів адекватно реагувати на чужі емоції і погляду Гаррі не зрозумів. Рада конфедерації планет щедро платила за порятунок, і Гаррі не міг собі дозволити, аби хтось інший випередив його. Перевівши космольот на ручне керування, Гаррі за 20 хвилин вправних маневрів затягнув капсулу на корабель. В ній лежав мертвий чоловік його віку і жива молода дівчина приблизно на 7-8 років молодша за Гаррі. До найближчого космопорту було не менше 10 діб польоту на крейсерській швидкості. Спочатку вона просто перебувала в стані шоку, а потім, дізнавшись про смертьчоловіка, намагалася накласти на себе руки, але вони були на сторожі, і все закінчилося добре. Прибувши на планету, Гаррі здав її представнику космопорту і зайнявся розвантажувально – завантажувальними роботами на кораблі. Пригода швидко забулася, випивки в барах затягнули Гаррі у звичне русло, бо бажаючих познайомитися з ним вистачало, а Гаррі сподобалося грати героя – рятівника. Відлітаючи, в якості єдиного пасажира керівництво космопорту нав’язало Гаррі пасажирку саме тієї аварійної капсули. Відступати було нікуди – наступний корабель прийде нескоро, а реноме героя, до того ж, не дозволяло Гаррі привселюдно відмовитися від цієї пропозиції. Гаррі віддав їй свою каюту, а сам перебрався в рубку. Аліса, а саме так її звали, довго витримувала нейтралітет, але після кількох послуг з боку галантного Гаррі, крига потроху скресла, і вони могли вільно розмовляти на будь-які теми. Гаррі не намагався справити враження, чесно відповідав на всі її запитання і сам не змушував тягнути себе за язик. Він інтуїтивно відчув, що Аліса зовсім з іншого, незнайомого йому світу і вони скоро розійдуться, забувши один про одного. Все так і сталося, а за 2 місяці Гаррі отримав від неї листа, в якому повідомлялося, що Аліса тепер курсант школи астронавтів класу малих космольотів. Вже за 6 місяців Гаррі офіційно дав свою згоду на її прохання літати у складі його екіпажу. Не те, щоби Гаррі втомився боротися з підробками “Андромеда інкорпорейтед”, просто він став мудрішим і терплячішим. Цю думку вклала в нього Аліса, і він сам не второпав, як таке могло статися. Прибувши на корабель, Аліса швидко освоїлася. У Гаррі так і свербіло перевірити Алісу, але, виявивши це, Аліса відразу перебрала ініціативу на себе і домоглася відразу і в всьому поставити, так би мовити, всі крапки над “і”. Не давши Гаррі оговтатися, вона запропонувала стати його дружиною. Головним її аргументом було бажання народити Гаррі стільки дітей, скільки він захоче, і які, за бажанням Гаррі, зможуть жити або з ними, або на обраній ними планеті. Гаррі взяв тайм-аут на кілька днів. Всі його спроби звично поводитися з Алісою, як з роботом – андроїдом не увінчалися успіхом, і Аліса так і залишалася для нього непоступливою як жінка. Незабаром Гаррі сам запропонував руку і серце Алісі, і вона погодилася, а ще за пару тижнів вони офіційно одружилися. Свідками були якійсь незнайомі їм люди в зовсім незнайомому куточку всесвіту. А ще за три місяці Аліса, зніяковіло зашарівшись, ледь чутно прошепотіла, що у них буде дитина, від чого радощів Гаррі не було меж. Йому тепер здавалося, що навіть екіпаж почав ставитися до них якось зовсім по-новому. Незадовго перед пологами Гаррі отримав посилку, адресовану дружині. Адресат був невідомий, ім’я його нічого не говорило Гаррі, наклейка збоку посилки повідомляла, що її зміст цілком безпечний і в разі потреби має необмежений термін зберігання. Гаррі відкрив посилку і трохи не зомлів – в ній лежала новонароджена дитина. Шок перервався лише тоді, коли в кімнату увійшла Аліса. Вона все зрозуміла без зайвих слів і спочатку стояла просто мовчки. Тільки Гаррі узяв ляльку – андроїда до рук, як вона, затуливши обличчя руками, тихо заплакала. Гаррі не міг викинути дитину, навіть якщо це була всього лише більш – менш вдала імітація живої людини. Рішення знайшла сама Аліса. Не припиняючи весь рейс возитися з маленьким андроїдом, вона негайно передала його представнику адміністрації ближчого космопорту і жорстко вимагала притягнути до суду відправника посилки. Після цього Гаррі вирішив для себе, що більше не допустить проколів. У відповідності з продуманим до дріб’язків планом Гаррі вирішив, що його дитина буде народжуватися у нього на очах. Коли до пологів залишилися лічені дні, Гаррі зачинив андроїдів в аварійній капсулі, а сам вирішив на якійсь час загубитися в просторах недослідженого космосу, що було, як і колись, зовсім неважко, враховуючи і те, що на додаток, Гаррі увімкнув режим радіомовчання. Гаррі вичавив з двигунів космольота все, на що ті були здібні і, на максимально можливій швидкості залишив межі видимості засобів слідкування ближчого космопорту та причаївся в радіотіні одного з астероїдів. Пологи доведеться приймати самому, тому не зайвою була прочитана література з цього питання. Аліса приймала всі приготування чоловіка спокійно. Гаррі, в свою чергу, знав, що цього разу компанія не зможе навіть при бажанні підмінити дитину. Аліса нічого не казала і на всі дивацтва Гаррі дивилася, як на вимушену тимчасову необхідність. Судячи з радіоефіру, Гаррі шукали вперто, і його засоби навігації неодноразово засікали пошукові судна. Їжі було достатньо, аби почергово зачати і народити ще одну дитину. За пару днів Аліса повідомила, що ось-ось настане час народжувати і чи готовий Гаррі їй допомогти. Вибору не було – пологи повинні дати відповідь на все. І ось настав час народжувати. Гаррі робив все, як треба і для першого разу йому можна було б виставити відмінну оцінку. Це у нього було спадкове – робити все тільки точно. Аліса трималася молодцем. Дитина народилася живою і, вочевидь, цілком здоровою, але якоюсь млявою. Лишалося перерізати пуповину, а далі все було справою техніки. Гаррі обережно взяв пуповину двома пальцями, але і під гумою рукавичок відчув тонку металеву жилку, а, може, йому це тільки здалося. Гаррі подивився в очі дружині, які говорили краще будь-яких слів на напруженому обличчі Аліси – вони всміхались і схвалювали все, щоби він не робив. Гаррі перерізав пуповину. Тільки-но ножиці торкнулися своїм гострим лезом металу всередині пуповини, Гаррі тієї ж миті отримав електричний удар страхітливої сили і свідомість його почала меркнути. Одночасно грім увірвався до його вух, а багряна заграва стала тим останнім, що помітили його очі. Повернення в цей світ відбулося завдяки сторожовику, що випадково пролітав повз і засік слабкий сигнал біди з космольота Гаррі. Енергетичний сплеск всередині корабля вивів з ладу більшість приладів, але одночасно активізував систему порятунку. Тепер Гаррі знав причину спокою Аліси, але їй це тепер було ні до чого. Рятівники зрізали обшивку космольота і знайшли лежачого Гаррі і двох розірваних на шматки андроїдів. Включені заздалегідь камери автономного відеоспостереження зафіксували все, що відбулося з Гаррі, до самого моменту вибуху. Відеозйомка повністю виправдала Гаррі, а фірмі “Андромеда інкорпорейтед” довелося офіційно оприлюднити причини того, що сталося. Гаррі знову був визнаний постраждалим під час випробування на ньому проти його волі нової моделі андроїда, і тепер фірма відшкодовує йому збитки, за які можна придбати не один космольот, але … Прикро одне: Гаррі був і залишився представником тієї брутальної касти пілотів малих космольотів, інтелект яких є мірилом для випробування на них дружин – андроїдів. Адже хто ще зможе зрівнятися з ними у неврівноваженості і сміливості. Екземпляр, випробуваний на них, вважається випробуваним в екстремальних умовах експлуатації, аби потім його представили для використання екіпажами ракетних крейсерів. «Армія понад усе»,- і Гаррі про це знав не гірше за інших, як і знав те, що змінити аби хоч щось – не під силу ні тепер, ні в майбутньому.

Сторінки: 1 2 3 4 5 6 7
Ви можете проглядати коментарі, підписавшись на RSS 2.0. Ви можете написати коментар, або зробити трекбек зі свого сайту.
1 коментар
  1. samnasam коментує:

    Як на мене, “Адреналінові сутінки” – це, справді, краща збірка короткої фантастики одного і, разом з тим, українського автора, якого я прочитала дотепер. Може, по одинці і не самі видатні речі, але зібрані до купи у збірку, вони справляють неабияке враження і читаються на раз. Так тримати! Окремий RESPECT за http://www.samete.blogspot.com

Залишити коментар

XHTML: Ви можете використовувати теги: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>